Содержание
Сучасні варіанти лікування психічних розладів
Наслідки розладу психічного здоров’я різняться від однієї людини до іншої. Наслідки можуть бути легкими, помірними або важкими. Однією з найголовніших проблем для фахівців у сфері психічного здоров’я є боротьба зі стійкими до лікування розладами, включаючи ОКР і депресію. Протягом багатьох років з’являлися різноманітні новітні варіанти лікування розладів психічного здоров’я. Їх можна використовувати в тандемі з традиційними схемами, такими як медикаменти та терапія, для досягнення максимальної ефективності.
З резистентністю до лікування особливо важко боротися. Виходячи з аналізу, ОКР (обсесивно-компульсивний розлад) зазвичай асоціюється з поширеністю протягом життя від 1% до 3%. Що ще важливіше, ОКР має високу коморбідність з іншими психічними розладами, такими як БДР (великий депресивний розлад). Це посилює ефективність традиційних методів лікування та вимагає застосування нових підходів.
Були прийняті різні стратегії для лікування ОКР і успішного управління розладом. До них відносяться фармакологічні та психотерапевтичні підходи. Застосування ліків, так само відомих як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI), було помірно ефективним як терапевтичний засіб для ОКР. Інші передові методи, які використовують фахівці з лікування, включають терапію впливу та реагування (ERP) і когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).
Проблеми виникають, коли ці методи лікування не дають бажаного ефекту для лікування ОКР і депресії. Оскільки деякі пацієнти не досягають так званої «повної відповіді» на лікування, необхідно розглянути альтернативні варіанти. Лікарі можуть запропонувати додаткові варіанти лікування, якщо пацієнтам було призначено ліки, але відповідь відсутня або генерується часткова відповідь. Вони можуть включати згадану вище ERP та CBT. Крім того, альтернативи стають пріоритетними, коли пацієнти погано реагують на ліки (через побічні ефекти) і виступають проти хірургічних процедур.
Які новітні стратегії використовуються для лікування ОКР і депресії?
TMS (транскраніальна магнітна стимуляція) – без хірургічного втручання
ТМС-терапія — це терапія, яка широко призначається та добре переноситься, для лікування різних психічних і психічних захворювань. За допомогою традиційної терапії TMS (з використанням котушки Figure-8) пацієнти проходять кілька тижнів лікування тривалістю 10–20 хвилин на сеанс. Це неінвазивне, нехірургічне лікування не вимагає жодних розрізів, анестезії чи голодування. Це повністю амбулаторна процедура, і пацієнти не сплять під час сеансу. При лікуванні TMS значних побічних ефектів не виникає.
Лікування Deep TMS™ схвалено FDA для лікування обсесивно-компульсивного розладу. Він має високу ефективність, що підтверджується численними клінічними дослідженнями. Deep TMS™ використовує спеціально розроблений шолом H-Coil, який генерує глибше проникаючі магнітні хвилі для стимуляції нейронної активності для досягнення адекватної реакції з часом. Він більш цілеспрямований і ефективний, ніж традиційна ТМС, для досягнення терапевтичної відповіді у пацієнтів, які страждають на ОКР і великий депресивний розлад. Deep TMS™ було детально вивчено з метою його впливу на медіальну префронтальну кору та передню поясну кору.
TBS (стимуляція Theta Burst) – без хірургічного втручання
Стимуляція тета-вибуху (TBS) — це сучасний метод лікування, спрямований на активність правої орбітофронтальної кори за допомогою безперервного потоку стимуляції тета-вибуху. Ще на початковій стадії TBS може скоротити час лікування TMS. Незважаючи на те, що рандомізоване дослідження стимуляції тета-вибуху протягом двох тижнів не дало значного покращення симптомів ОКР порівняно з фіктивним дослідженням, тим не менш розглядається можливість подальшого розвитку лікування.
Абляційні процедури та DBS (глибока стимуляція мозку) – хірургічні
Для пацієнтів, які виявляють стійкість до традиційних схем лікування ОКР і БДР, можна розглянути хірургічні процедури. Доступні варіанти DBS та аблятивної нейрохірургії в поєднанні з когнітивно-поведінковою терапією та медикаментами. Дослідження є переконливими з точки зору конкретних процедур, які можна проводити для лікування цих психічних розладів.
Наприклад, було систематично розглянуто десять досліджень із середнім зниженням на 37% для передньої цингулотомії та 57% для передньої капсулотомії. При хірургічних втручаннях завжди існує ризик побічних ефектів. Вони були виміряні на рівні 5,2% для цингулотомії та 21,4% для капсулотомії.
За допомогою DBS електроди імплантуються в частини мозку. До них відносяться вентральне смугасте тіло, вентральна капсула, нижня таламічна ніжка і субталамическое ядро. Що стосується лікування ОКР та СДК, систематичний огляд виявив, що 60,6% пацієнтів відповіли на менш ніж 35% зниження Y-BOCS. Це було виміряно під час короткострокового спостереження. Однак у довгостроковій перспективі відсоток тих, хто відповів, зріс до 70,7% через п’ять років.
Нові ліки
Були представлені різні варіанти лікування, зокрема закис азоту, прегабалін, набілон, толкапон і псилоцибін. Такі препарати, як правило, мають нейростимулюючу дію. Тому вони використовуються як додаткові варіанти лікування поряд із КПТ, ERP, а також хірургічним і нехірургічним лікуванням.