Содержание
Поведінкові фінанси – це область, яка досліджує, як психологічні фактори впливають на фінансові рішення. На відміну від традиційних фінансів, які припускають, що люди діють раціонально, поведінкові фінанси визнають, що емоції та когнітивні упередження часто впливають на наш вибір.
Розуміння поведінкових фінансів має вирішальне значення для ефективного прийняття рішень у бізнесі. Керівники компаній повинні зрозуміти, як ці психологічні фактори впливають на рішення клієнтів, інвесторів і навіть їхніх команд. Це розуміння може призвести до кращих стратегій, покращеного управління ризиками та більш успішних результатів.
Надмірна самовпевненість
Надмірна самовпевненість означає схильність людей переоцінювати свої знання, здібності та точність своєї інформації. У бізнесі надмірна самовпевненість може змусити керівників і менеджерів робити надто оптимістичні прогнози, недооцінювати ризики та братися за проекти без ретельного аналізу.
Це упередження стосується ділових рішень і особистих фінансів, наприклад, коли люди неправильно оцінюють свою здатність керувати кредитом, що може відображатися в поганому кредитному рейтингу.
Підприємства, які страждають від надмірної самовпевненості, можуть зазнати фінансових втрат через неправильні інвестиційні рішення, невдачі проектів або втрачені можливості. Наприклад, компанія може інвестувати значні кошти в новий продукт, не провівши належного дослідження ринку, що призведе до провалу, який виснажить ресурси та завдасть шкоди репутації компанії.
Подібним чином особи можуть взяти на себе більше боргів, ніж вони можуть впоратися, що негативно вплине на їхній кредитний рейтинг і майбутній потенціал запозичень для їхнього бізнесу.
Власники бізнесу повинні заохочувати культуру скромності та критичного мислення, щоб приборкати надмірну самовпевненість. Це включає в себе сприяння середовищу, в якому вітаються сумніви та суперечливі припущення.
Впровадження процесів прийняття рішень, які вимагають ретельного аналізу та різноманітних точок зору, також може допомогти зменшити ризики, пов’язані з надмірною самовпевненістю.
Стадна поведінка
Стадна поведінка виникає, коли індивіди імітують дії більшої групи, часто нехтуючи їхнім аналізом чи думками. У бізнесі стадна поведінка може призвести до ринкових бульбашок, нестабільності цін на акції та неправильних стратегічних рішень.
Підприємства, які слідують стадній поведінці, можуть інвестувати в популярні тренди, не враховуючи їх довгострокову життєздатність. Наприклад, під час бульбашки доткомов багато компаній інвестували значні кошти в інтернет-стартапи без надійної бізнес-моделі, що призвело до значних збитків, коли бульбашка лопнула.
Керівники підприємств повинні надавати пріоритет незалежному мисленню та належній обачності, щоб запобігти стадній поведінці. Заохочення команд до проведення власних досліджень і розробки унікальних стратегій, заснованих на надійних даних, а не на тенденціях, може допомогти компаніям уникнути пасток стадної поведінки.
Сприяння культурі, яка цінує інновації та критичний аналіз, а не відповідність, також може призвести до більш стійкої ділової практики.
Відраза до втрат
Відраза до втрат — це схильність людей уникати втрат, а не отримувати еквівалентні прибутки. Це упередження може змусити бізнес-лідерів приймати занадто консервативні рішення, уникаючи ризиків, які можуть бути корисними в довгостроковій перспективі.
Підприємства, на які впливає неприйняття втрат, можуть втратити можливості для зростання через те, що вони занадто схильні до ризику. Наприклад, компанія може вагатися з виходом на новий ринок або інвестувати в інноваційні технології через страх потенційних втрат, що дозволить конкурентам закріпитися і залишить компанію позаду.
Власникам бізнесу слід зосередитися на довгострокових цілях і потенційних прибутках, а не на миттєвих ризиках. Збалансований підхід до управління ризиками, який включає кількісний аналіз і планування сценаріїв, може допомогти підприємствам приймати більш обґрунтовані рішення.
Крім того, виховання культури, яка розглядає невдачі як можливість навчання, а не невдачі, може сприяти більш прорахованому ризику.
Розумовий облік
Розумний облік — це тенденція класифікувати гроші та поводитися з ними по-різному залежно від їх джерела чи призначення. У бізнесі це може призвести до неефективного розподілу ресурсів і поганого управління бюджетом.
Компанії, які практикують розумовий облік, можуть розподіляти кошти на основі довільних категорій, а не фактичних потреб чи потенційних прибутків. Наприклад, компанія може перевитрати на маркетинг, а також недостатньо фінансувати дослідження та розробки, що призведе до незбалансованого зростання та втрачених можливостей.
Керівники підприємств повинні прийняти цілісний підхід до фінансового планування та розподілу ресурсів. Це включає регулярний перегляд бюджетів і витрат, щоб переконатися, що вони відповідають стратегічним цілям компанії.
Заохочення гнучкого мислення щодо бюджетування, коли кошти розподіляються на основі поточних пріоритетів і потенційної прибутковості, а не на фіксованих категоріях, також може покращити фінансовий менеджмент.
Анкерування
Закріплення відбувається, коли люди занадто сильно покладаються на першу інформацію, з якою вони стикаються, приймаючи рішення. Це може призвести до упереджених суджень і опору новій інформації в бізнесі.
Підприємства, які постраждали від прив’язки, можуть приймати рішення на основі застарілих або невідповідних даних, що призведе до неоптимальних результатів. Наприклад, компанія може встановлювати свої ціни на основі початкової оцінки витрат без урахування змін на ринку чи цін конкурентів, що призведе до втрати продажів або зниження прибутковості.
Власники бізнесу можуть отримати вигоду, переконавшись, що процеси прийняття рішень включають широкий спектр даних і точок зору. Регулярне оновлення інформації та відкритість до перегляду початкових припущень можуть допомогти підприємствам приймати більш точні та обґрунтовані рішення. Заохочення культури постійного навчання та здатності до адаптації також може пом’якшити наслідки прив’язки.
Заключні думки
Поведінкові фінанси відіграють важливу роль у прийнятті бізнес-рішень, висвітлюючи психологічні упередження, що впливають на фінансовий вибір. Розуміючи ці упередження, бізнес-лідери можуть приймати більш обґрунтовані та ефективні рішення, які сприятимуть їхньому довгостроковому успіху, а також допомагають своїй компанії вдосконалювати свої стратегії та уникати поширених пасток.